Сульфаніламідні препарати. Похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну. Протитуберкульозні засоби . Противірусні засоби. Ср№3 Ускладнення при застосуваннях антибіотиків; Ср№4 Протигельмінтні засоби. Протимікозні засоби. Загальна характеристика . Застосування .

Дізнаємось

1. Чому сульфаніламіди пригнічують розмноження чутливих мікроорганізмів і яку роль у комбінованому препараті відіграє триметоприм.
2. Які чинники обмежують застосування сульфаніламідів: стійкість збудника, алергічні реакції, стан нирок, взаємодії з іншими ліками.
3. Чому препарати для лікування інфекції сечового міхура не завжди придатні для лікування інфекції нирок.
4. Які препарати використовують при туберкульозі та чому лікування проводять комбінацією засобів за визначеною схемою.
5. На які етапи розмноження вірусів можуть впливати противірусні препарати.
6. Які симптоми під час протиінфекційного лікування потребують своєчасного повідомлення медичного працівника.

Навчимось

- Визначати фармакологічну групу сульфаметоксазолу, триметоприму, нітрофурантоїну, нітроксоліну та основних протитуберкульозних і противірусних препаратів.
- Пояснювати механізм дії сульфаніламідних препаратів і відмінність триметоприму від сульфаніламідів.
- Розрізняти інфекцію нижніх сечових шляхів і стан з ознаками системної інфекції при розгляді показань до препаратів.
- Називати ключові побічні ефекти ізоніазиду, рифампіцину, піразинаміду та етамбутолу.
- Зіставляти противірусний препарат із вірусом або групою вірусів, на які він діє.
- Визначати, коли під час лікування необхідно звертати увагу на висип, функцію печінки й нирок, зміни зору, показники крові та можливі лікарські взаємодії.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів