Особливості розвитку медицини Київської Русі. Розвиток народної медицини. Медицина України XIV—XVII ст. Цехова медицина. Братства та їхня роль в організації медичної допомоги. Центри формування медичної культури — Замойська академія, Острозька школа. Медична допомога в козацькому війську. Організація шпиталів у Запорозькій Січі, догляд за хворими і пораненими в монастирях.

Історія медицини як наука і частина історії людства.Джерела з історії медицини, історія загальна та спеціальна.

Медичні знання трипільців, скіфів, слов’янських племен. Захворювання первісних людей. Лікувальні засоби первісної медицини. Емпірична медицина, релігійні вірування.

Розвиток медицини у Єгипті, Індії. Школи при храмах. Діяльність лікарів у Єгипті. Епідемії Єгипту.Період Харапської культури. Ведичний період. Періоди в історії Стародавньої Індії.

Розвиток медицини у Китаї. Особливості китайської медицини.

Медицина древньої Греції. Виникнення медичних шкіл (Кнідоської, Кротонської).

Розвиток наукової медицини Візантії та Сходу.

Медицина у середньовічній Європі: медична освіта, створення цехів медиків. Зародження перших протиепідемічних заходів.

Людина — центр гуманістичної культури і медицини Відродження. Лікарі-новатори: Парацельс, Френсіс Бекон, Андреас Везалій, Вільям Гарвей, Амбруаз Паре.

Особливості розвитку медицини Київської Русі. Розвиток народної медицини. Лікарі-ченці: Антоній, Пимен, Агапіт. Відкриття лікарень, притулків для хворих і немічних.

Розвиток медицини на українських землях у XIV- першій половині XVIII ст. Центри формування медичної культури: Замойська академія, Острозька школа.Георгій Дрогобич -перший дипломований доктор медицини.

Розвиток медицини в Україні. Медична справа в Західній та Східній (Великій) Україні. Зародження, встановлення і розвиток медичної освіти в Україні і на західноукраїнських землях (Андрей Крупинський).

Медична наука в Європі. Лейденська школа. Ятрохіміки. Герман Бургав. Протистояння поглядів Шталя та Гофмана. Заснування Паризької хірургічної академії.

Розвиток теоретичної та клінічної медицини в Англії. Медицина в Німеччині, Швейцарії. Початок демографічної та санітарної статистики. Внесок А. Галера.

Флоренс Найтінгейл — засновниця наукової підготовки медичних сестер.Марія Терезія у встановленні медичної освіти.

Наукові досягнення. Відкриття клітини. Целюлярна патологія (Р. Віхров). Експериментальні дослідження (Г. Мендель), бактеріологія (Л. Пастер, Р. Кох, М. Гамалія), клінічна медицина (Ф. Веллер, Л. Траубе, С. Боткін, В. Образцов, Ф. Яновський, В. Бехтерєв, Дж. Лістер, М. Скліфосовський, М. Пирогов). Винайдення знеболювальних речовин. Розвиток гігієнічних наук (С.Т. Стинка, Ф. Ерісман). Медсестринство в Європі та США. Флоренс Найтінгейл — засновниця наукової підготовки медичних сестер.

Основні напрями розвитку вітчизняної медичної науки в ХХ і на початку ХХІ ст. Сучасні системи та програми підготовки медичних сестер. Реформування сестринської справи та медсестринської освіти і перспективи вищої медсестринської освіти в Україні.

Історія медицини первісного суспільства. Джерела з історії первісного суспільства і первісної медицини. Захворювання первісних людей. Лікувальні засоби первісної медицини. Емпірична медицина, релігійні вірування.

Медицина Стародавнього Світу (Виникнення медичних шкіл (Кнідоської, Кротонської). Гіппократ, Гален, Цельс. Лікарська етика древньогрецьких лікарів. Розвиток наукової медицини Візантії та Сходу. Арабські лікарі (Разес, Авіценна). )

Історія медицини від первісного суспільства до розвитку медицини Київської Русі

Особливості розвитку медицини Київської Русі. Розвиток народної медицини. Медицина України XIV—XVII ст. Цехова медицина. Братства та їхня роль в організації медичної допомоги. Центри формування медичної культури — Замойська академія, Острозька школа. Медична допомога в козацькому війську. Організація шпиталів у Запорозькій Січі, догляд за хворими і пораненими в монастирях.