Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

Дізнаємось

Про парадигмальний зсув від біомедичної (лікування хвороб) до соціоекологічної моделі здоров'я (проактивний захист та аналіз першопричин).

Що таке фундаментальна система «людина – життєве середовище» та її компоненти (людина з її фізіологічними, матеріальними, духовними потребами та середовище – природне, техногенне, соціальне).

Ключові поняття (аксіоми) науки про безпеку: безпека (стан захищеності), небезпека (потенційна здатність завдати шкоди) та ризик (ймовірність реалізації небезпеки).

Класифікацію (таксономію) небезпек за походженням: природні, техногенні, соціальні та комбіновані .

Різницю між уражаючими (небезпечними) факторами (миттєва загроза життю, травма) та шкідливими факторами (тривалий вплив, хронічне захворювання) .

Класифікацію факторів за природою впливу: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
Про концепцію прийнятного (допустимого) ризику та її центральну роль у медичній практиці (наприклад, інформована згода, вакцинація) .

Навчимось

Опанувати концептуальну рамку системи «людина – життєве середовище» як основу для аналізу будь-якої ситуації, пов'язаної зі здоров'ям.

Чітко розрізняти та застосовувати базові поняття: безпека, небезпека, ризик.

Ідентифікувати та класифікувати небезпеки і шкідливі фактори (фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні) у клінічних, громадських та професійних (лікарняних) умовах.

Використовувати системний підхід для "діагностування" патологій на рівні громади, виявляючи першопричини захворювань у порушенні рівноваги системи (наприклад, аналізувати "апстрім" детермінанти здоров'я) .

Застосовувати принципи управління ризиком (ідентифікація, оцінка, контроль, моніторинг) у професійній діяльності.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів