Довідка

Історія медицини від Київської Русі, медицина та медсестринство ХІХ—ХХІ ст. Клінічна медицина в другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. Розвиток вітчизняної фізіології, мікробіології, гістології. (СР) Основні напрями розвитку вітчизняної медичної науки в ХХ і на початку ХХІ ст.

Дізнаємось

-про розвиток медицини і сестринської справи на українських землях на початку 19 століття;
- про основні напрями розвитку вітчизняної фізіології, мікробіології, гістології та клінічної медицини початку 20 століття.

Навчимось

Аналізувати розвиток медицини і сестринської справи на українських землях на початку 19 століття та основні напрями розвитку вітчизняної фізіології, мікробіології, гістології та клінічної медицини початку 20 століття.

Матеріали

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів

Проблемні питання

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів

№	Тема
4 лекції
1	Історія медицини як наука і частина історії людства. (СР) Хвороби первісних людей.
2	Медичні знання трипільців, скіфів, слов’янських племен. Захворювання первісних людей. Лікувальні засоби первісної медицини. Емпірична медицина, релігійні вірування.
3	Розвиток медицини у Єгипті, Індії. (СР)Лікувальні ванни цариці Клеопатри.
4	Розвиток медицини у Китаї. Особливості китайської медицини.
5	Медицина древньої Греції. Виникнення медичних шкіл (Кнідоської, Кротонської).
6	Розвиток наукової медицини Візантії та Сходу.
7	Історія медицини від первісного суспільства до розвитку медицини Київської Русі. Особливості розвитку медицини Київської Русі. (СР) Історичні дані про Євпраксію Мстіславівну.
8	Медицина України XIV—XVII ст. Цехова медицина. Братства та їхня роль в організації медичної допомоги. (СР) Мітрополіт Петро Могила.
9	Медична справа в Західній та Східній (Великій) Україні. (СР) Зародження і розвиток медичної освіти в Західній та Східній Україні.
10	Центри формування медичної культури — Замойська академія, Острозька школа. Медична допомога в козацькому війську. Організація шпиталів у Запорозькій Січі, догляд за хворими і пораненими в монастирях. (СР) Народна гігієна і народне акушерство.
11	Медицина в Європі. Медична наука в Європі. Лейденська школа. Медицина в Німеччині, Швейцарії.
12	Розвиток теоретичної та клінічної медицини в Англії. Початок демографічної та санітарної статистики. Внесок А. Галера. (СР)Розвиток медсестринства в Європі та США.
13	Медицина та медсестринство ХІХ—ХХІ ст. Наукові досягнення. Відкриття клітини. Целюлярна патологія (Р. Вірхов). (СР) О.П. Вальтер, В.О Бец, О.Т. Богаєвський. Внесок у розвиток медицини.
14	Флоренс Найтінгейл — засновниця наукової підготовки медичних сестер. (СР) Флоренс Найтінгейл, Марія Терезія у встановленні медичної освіти.
15	Створення Товариства Червоного Хреста, його значення у відкритті шкіл сестер милосердя.
16	Історія медицини від Київської Русі, медицина та медсестринство ХІХ—ХХІ ст. Клінічна медицина в другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. Розвиток вітчизняної фізіології, мікробіології, гістології. (СР) Основні напрями розвитку вітчизняної медичної науки в ХХ і на початку ХХІ ст.
4 семінарські заняття
1	Медичні знання трипільців, скіфів, слов’янських племен. Захворювання первісних людей. Лікувальні засоби первісної медицини. Емпірична медицина, релігійні вірування. Хвороби первісних людей. (СР) Історія медицини первісного суспільства.
2	Медицина Стародавнього Світу (Виникнення медичних шкіл (Кнідоської, Кротонської). Гіппократ, Гален, Цельс. Лікарська етика древньогрецьких лікарів. Розвиток наукової медицини Візантії та Сходу. Арабські лікарі (Разес, Авіценна). )
3	Медицина епохи Середньовіччя.
4	Особливості розвитку медицини Київської Русі. Розвиток народної медицини. Медицина України XIV—XVII ст. Цехова медицина. Братства та їхня роль в організації медичної допомоги. Центри формування медичної культури — Замойська академія, Острозька школа. Медична допомога в козацькому війську. Організація шпиталів у Запорозькій Січі, догляд за хворими і пораненими в монастирях.
5	Медична наука в Європі. Лейденська школа. Ятрохіміки. Герман Бургав. Розвиток теоретичної та клінічної медицини в Англії. Медицина в Німеччині, Швейцарії. Початок демографічної та санітарної статистики. Внесок А. Галера. Протистояння поглядів Шталя та Гофмана. Заснування Паризької хірургічної академії. Перші творці наукової клініки. Лікарі-матеріалісти. Винахід перкусії та аускультації. Італійська медична школа.
6	Наукові досягнення. Відкриття клітини. Целюлярна патологія (Р. Віхров). Експериментальні дослідження (Г. Мендель), бактеріологія (Л. Пастер, Р. Кох, . Гамалія), клінічна медицина (Ф. Веллер, Л. Траубе, С. Боткін, В. Образцов, Ф. Яновський, В. Бехтерєв, Дж. Лістер, М. Скліфосовський, М. Пирогов). Винайдення знеболювальних речовин. Розвиток гігієнічних наук (С.Т. Стинка, Ф. Ерісман).
7	Клінічна медицина в другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. Розвиток вітчизняної фізіології, мікробіології, гістології. Основні напрями розвитку вітчизняної медичної науки в ХХ і на початку ХХІ ст. Сучасні системи та програми підготовки медичних сестер. Реформування сестринської справи та медсестринської освіти і перспективи вищої медсестринської освіти в Україні.

Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії рф проти України

60