Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Аналіз образів-персонажів. Наскрізні проблеми роману.

Дізнаємось

про історичну основу роману «Диво» — побудову Софії Київської за часів князя Ярослава Мудрого;
як Павло Загребельний поєднав історичну правду й художній вимисел, створюючи широку картину духовного життя України;
про сюжетну багатоплановість роману — три часові площини:
XI століття — будівництво Софії,
XX століття (Друга світова війна) — боротьба за збереження храму,
сучасність — дослідження минулого й духовне відродження;
про головних персонажів — Сивоока, Обидона, Ставрa, князя Ярослава, Ореста Дзвонаря — і їхню роль у розкритті ідей твору;
що таке наскрізні проблеми роману: боротьба добра і зла, духовності й бездуховності, вічності й тлінності, митця й суспільства.

Навчимось

розрізняти історичні факти та художній вимисел у творі;
аналізувати образи-персонажі з погляду їхніх ідейно-філософських функцій:
Сивоок — символ творця, народного генія;
Ярослав Мудрий — державотворець і покровитель культури;
Обидон — уособлення зла, заздрості, нищення духовного;
Орест Дзвонар — людина сучасності, що шукає зв’язок із минулим;
знаходити в романі символи (Диво, Софія, камінь, світло, хрест, вогонь) і тлумачити їхній філософський зміст;
усвідомлювати головну ідею твору — духовна велич народу безсмертна, поки живе його культура;
визначати наскрізні проблеми роману:
місце митця в суспільстві;
цінність духовності та краси;
спадкоємність поколінь;
історична пам’ять і національна ідентичність;
перемога світла над темрявою;
висловлювати власні судження про сенс «Дива» як символу вічності українського духу.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів